Кабельне телебачення

    Кабельне телебачення (англ. Cable television - скорочена назва від англ. Community Antenna Television, CATV - букв. Телебачення із загальною антеною) - модель телевізійного мовлення (а також іноді і FM-радіомовлення), в якій телесигнал розповсюджується за допомогою високочастотних сигналів, які передаються через прокладений до споживача кабель. Кабельне телебачення протиставляється ефірному і супутниковому телебаченню.

    Мережі кабельного телебачення почали активно розвиватися в Європі і США в 1980-х роках; в Росії перші кабельні мережі з'явилися в кінці 1980-х - початку  1990-х років. Довгий час основою кабельних телемереж є коаксіальний кабель. Успішний розвиток технологій оптичної передачі даних привело до впровадження оптичного волокна в мережі кабельного телебачення у вигляді так званих гібридних, або волоконно-коаксіальних мереж (англ. Hybrid fibre-coaxial), в яких поєднуються коаксіальні та волоконно-оптичні кабелі.

   Сучасна мережа кабельного телебачення включає головну станцію, магістральні канали зв'язку, субмагістральних лінії і будинкові розподільні мережі.

   Переваги кабельного телебачення перед ефірним: більш високу якість сигналу; висока перешкодозахищеність; відсутність проблем з передачею сигналу в містах із щільною багатоповерховою забудовою; можливість розширення наданих послуг і кількості каналів. Традиційно аналогова технологія кабельного телебачення успішно освоює цифрові способи передачі даних, як в прямому напрямку до клієнтів (DVB-С), так і двосторонні інтерактивні (DVB + IP, DOCSIS).